9 квітня, в приміщенні Музею Івана Гончара відбулося урочисте нагородження лауреатів літературного конкурсу «Я козацького роду!».

 

    Діти-переможці, що приїхали з різних куточків України мали можливість перед початком святкового дійства прогулятися столицею. Науковий співробітник Військово-історичного музею кандидат історичних наук, Євген Петренко провів для них екскурсію історичним Києвом. Крім того, діти відвідали Києво-Печерську лавру.

    Варто зауважити, що переможці не тільки до написання конкурсних робіт підійшли добросовісно. На нагородження усі прибули в українських строях.

Урочиста церемонія нагородження розпочалася зі складання символічної мапи України із пазлів-легенд. Нагадаємо, що підчас відкриття конкурсу «Я козацького роду!», Василь Вірастюк розривав булавою мапу України з написом «Непізнане». Учасники конкурсу постаралися, - листи надійшли з усіх регіонів України, тож «білих плям» не лишилося.  

    Далі на дітей чикало нагородження та святковий концерт. Ведучий Роман Коляда по черзі викликав дітей, презентуючи їх конкурсні роботи. Подарунків було багато – тож діти виходили з кимось із рідних щоби донести все, що їм подарували.

    Перший десяток переможців отримав  путівки до Дитячого табору «Козацька Фортеця», дипломи переможців, кепки та футболки з логотипами. Другий десяток - туристичне спорядження – наплічники від «Козацької фортеці», ліхтарики, металеві кухлі, козацьку ложку, футболки, кепки. Усі без виключення переможці отримали подарунки від  партнерів конкурсу. Так, видавництва «Веселка», «Грані Т», «Наш час», нагородили дітей книгами, а компанія «Наш формат» подарувала диски та козацькі значки.

     Привітати переможців прийшли казкар Сашко Лірник, кобзар Тарас Силенко та лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк що порадували гостей своїми виступами. Неповторного козацького драйву додав виступ команди Арт-шоу «Гопак».

    За словами голови орг. комітету конкурсу, директора Дитячого табору «Козацька фортеця» Володимира Шерстюка, результат конкурсу можна оцінити як позитивний: на адресу оргкомітету надійшло близько 500 робіт з різних куточків України. Діти зібрали краєзнавчі легенди своєї місцевості, дослідили власні родоводи, тож важко було визначити переможців. Головними критеріями відбору була новизна твору, прив’язаність до місцевості в якій живе дитина чи її рідні, самостійність роботи. Найкращі дитячі твори невдовзі будуть укладені в окрему книгу.

Загалом, свято пройшло в урочистій атмосфері.

    Опісля нагородження гості скуштували козацького кулешу та інших українських страв. Діти спілкувалися між собою, знайомилися з таборовою старшиною, ділилися враженнями.

 

В майбутньому, конкурс «Я козацького роду» продовжиться і триватиме протягом 5 років, кожному з яких відповідатиме певний мистецький напрямок: поезія, пісня, живопис, сценарій.

 

Марина Дригало (м.Зміїв Харківська обл.) Я дуже люблю слухати різні легенди про героїв України, та інших народів. На конкурс написала легенду про Змієвський козацький монастир, який запорожці заснували після зруйнування Січі. Він знаходився у селі Коропове, зараз же там тільки руїни лишилися. Дещо чула від старших, дещо знайшла в бібліотеці. Писали усією родиною. Побувавши на святі й сама почуваю себе козачкою. Діже сподобався концерт, а ще я спробувала грати на справжніх козацьких литаврах. Це було так класно! Коли їхала до Києва весь час думала, що ж то за козацькі подарунки на мене чекають, думала - шаровари, вишиванка, шабля. А виявилося що це речі більш корисні. Сподобався рюкзак. Буду з ним у велосипедні походи їздити.

 

Святослав Онуфрик (м.Ірпінь) Про конкурс я дізнався з оголошення, що висіло в школі. Легенду про нашого предка запорожця Соловейка мені дідусь допоміг записати. Вирішили що раз і ми козацького роду, про це варто написати.  Мене вітали. З поміж усіх українських героїв я люблю князя Святослава.

Мама Святослава: Дуже хотіли б приймати активнішу участь в житті школи. Будемо приїздити з вересня на заняття з бойового мистецтва Гопак, бо хочемо щоб діти виховувалися в козацькому дусі.

 

Тетяна Машкіна (мама Ярослава Машкіна, м.Камянка, Запорізька обл.) Про літературний конкурс дізналися зі школи де навчається син. У наших краях поширена легенда про богатиря Тараса, що допоміг козакам взяти турецьку фортецю, тож  ще раз її у діда розпитали, літературно оформили. Дуже зраділи коли дізналися, що Ярослав увійшов у 20-у переможців. Нам дуже сподобався Київ, концерт, дітям було цікаво, та й організація у вас на дуже високому рівні. Дякуємо усім людям, хто організував цей захід!

 

Євсюкова Юлія (м.Орджонікідзе)  Про конкурс я дізналася з сайту видавництва «Грані-Т». Я дуже люблю читати книги про козаків і дуже багато їх маю. На конкурс я прислала легенди свого рідного Чортомлика. До речі, могила Івана Сірка була у друга мого дідуся просто на городі, аж доки кошового не перепоховали… А ще я прислала аплікацію де зобразила себе у віконечках «Козацької фортеці».  Дуже рада що моя мрія здійснилася! Та й вдома, і у школі усі були дуже раді за мене. У нас в родині всі люблять читати, - і мама, і тато, і дідусь. Коли виросту, хочу мати власний книжковий магазин, щоби якнайбільше людей читали цікаві книги про козаків. А ще я пишу вірші, тож може й сама книги видаватиму.

 

Богдан Гандзюк (м.Луцьк)

На конкурс я надіслав власну літературну легенду про люльку Сагайдачного. Це мій улюблений козак. Знаю про його подвиги з історії. Якось у школі ми вчили вірш, «Ой на горі та й женці жнуть». Я довго думав – чому так сталося, що, Сагайдачний проміняв жінку на тютюн та люльку? Подумки переносився у ті часи, уявляв козаків, їх життя і цінності. І написав твір. До речі, це вже не перший літературний конкурс у якому я беру участь. Коли виросту, хочу бути письменником, чи спортсменом. А ще дуже люблю подорожувати, тож мандрівка до «Козацької фортеці» – те що треба.

 

Мама Юлії Опанасюк: Враження від святкової царемонії нагородження надзвичайні. Все 

організовано на високому рівні. Я раніше не знала, що в нас на Україні, в

даний час, проводиться така робота з дітьми. Ви сприяєте відродженню

минулого нашої держави і допомагаєте будувати майбутнє. На святі було

продумано, на мою думку, все. Навіть, і те, що діти були нагодовані і

смачний, пресмачний, куліш запам'ятається на довго!!! Сили вам,терпіння,

наснаги молодецької!Творіть добро і надалі. Ваша справа корисна!!!

 

Наталка Приступ, прес-служба КЛШ